Допомога 206ОбТрО: https://send.monobank.ua/jar/6fqhQzHPws

Стань спонсором каналу:    / @spqr_ancient_rome  

Підтримай випуск нових відео донатом:
https://send.monobank.ua/jar/5y7vgUoLV3
5375 4112 2111 8735

Магазин мерча: https://spqr.fatline.biz

Долучайся до нас в телеграмі: https://t.me/+EF5iDMDzHkg5ZDI0
Або в твітері:   / legatus_spqr  

Нам про персів розповіли три греки — Геродот, Ксенофонт та Ктесій. Але треба розуміти, що греки були ворогами персів і особливо не розуміли перську культуру та цивілізацію. Часто їх судження сумнівні і упереджені. Навіть імена перських царів ми знаємо зі слів греків, хоча насправді вони звучали зовсім інакше — для багатьох звуків перської мови в грецькому алфавіті просто не було букв.

Перси індоіранський народ. Разом зі своїми близькими родичами мідійцями наприкінці бронзової доби перси переселилися з території сучасного казахстану та узбекистану ближче до багатої месопотамії. Самі себе вони називали аір’яна. Це слово й досі ми можемо бачити в назві країни Іран.

В той час перси займалися скотарством і були кочовиками. Але це не ті кочовики, до яких ми звикли. Вони кочували схилами гір.

У шостому столітті до нашої ери до влади прийшов Кір Другий. Пізніше його називатимуть Великий. Тоді перси були васалами мідійців. Кір підняв повстання проти мідійського царя Астіага. На місці вирішальної битви, в якій було розбито армію Астіага Кір, заснував місто — Пасаргади, яке стало новою столицею його держави.

Захопивши владу в Мідії, Кір не заспокоївся, а продовжив завоювання. У серії швидких воєн він підкорив Парфію, Вірменію, Каппадокію, Елам, Лідію та Іонію.

Після цього Кір звернув свій погляд на головну наддержаву міжріччя нововавилонське царство.

Після завоювання Вавилону Кір вирішив убезпечити північні кордони від набігів скіфських племен, але цей похід став для нього фатальним. У битві з племенем масагетів під проводом цариці Томіріс Кір загинув у бою.

Після смерті Кіра влада перейшла до його сина Камбіса.

Для більш ефективного управління Дарій поділив імперію на провінції. На чолі кожної стояв керівник сатрап, а провінція називалася сатрапія.

Основу армії персів складали безсмертні професійна еліта перського війська.

Персів часто називають вогнепоклонниками і це не зовсім правильно. Саме вогню вони не поклонялися. Їхньою релігією була рання форма зороастризму — маздаїзм. На відміну від сучасного зороастризму перський маздаїзм не був посправжньому монотеїстичною релігією. Перси не заперечували існування інших богів, просто по їх підставі перський бог — АхураМазда був головним богом. Богом над усіма богами, так само як перський цар був царем над усіма царями, або як казали перси шахіншахом.

Маздаїзм був релігією перської та частково мідійської еліти. Перси ніколи не намагалися проповідувати свою релігію серед підкорених народів.

Грекоперські війни розпочалися з повстання грецьких колоній в Іонії. 499го року до нашої ери іонійські греки повстали. Їм на допомогу прийшли афіняни, а також греки з островів егейського моря. Вони не просто скинули владу персів, а й здійснили вилазку до Сардів — центру лідійської сатрапії.

Вбивство послів розлютило персів і вони почали готувати каральну експедицію. Перси висадилися на прибережній долині біля міста Марафон. Марафонська битва.

Перський воєначальник Артаферн був у нерішучості йому не хотілося наступати з невигідного становища, але й полководець греків Мільтіад не поспішав розпочинати битву. Зі Спарти щойно прибіг гонець і Мільтіад чекав спартанського підкріплення. Перси почали організовано відступати. І в цей момент Мільтіад наказав грекам атакувати.

Наступник Дарія Ксеркс зібрав величезне військо і вирушив до Греції суходолом. Греки прийняли рішення стримувати перську армію у вузькій фермопільській ущелині, ширина якої на той час становила лише кілька десятків метрів. Всупереч поширеній думці з боку греків було не лише триста спартанців, а й кілька тисяч воїнів з інших полісів.

Після цього, не зустрічаючи спротиву, перси дійшли до Афін, але всі чоловіки Афін вийшли в море на кораблях, щоб зустріти перський флот. І флоти зустрілися в битві біля острова Саламін. Ця морська битва стала вирішальною у грекоперських війнах.

Після цього було ще кілька битв на суші і на морі, більшу частину з яких виграли греки і персам довелося укласти мир. За умовами миру перси втратили всі острови егейського моря, а також узбережжя малої Азії.

У четвертому столітті до н.е. цар Македонії Філіп Другий об'єднав під своєю владою Грецію і почав готувати похід проти персів свою давню мрію. Але раптом він помер. Так чи інакше Філіп помер і влада перейшла до його сина, 18річного Александра.

Александрові дісталося у спадок повністю підготовлене для вторгнення до Персії військо і він рушив реалізовувати план свого батька. У 329му році, проіснувавши понад 200 років, імперія Ахеменідів припинила існування. Почалася епоха еллінізму.