Від Матея святого Євангелія читáння.
Мт. 105 зач. 25, 1430.

"Сказав Господь притчу оцю:
І царство небесне буде мов той чоловік, що, пускаючись у дорогу, прикликав своїх слуг і передав їм своє майно. Одному він дав п'ять талантів, другому – два, а третьому – один, кожному за його здібністю, і від'їхав.
Той, що взяв п'ять талантів, негайно пішов і орудував ними, і придбав других п'ять талантів. Так само і той, що взяв два, також придбав два других. А той, що взяв один, пішов, викопав у землі яму і сховав гроші пана свого.
По довгім часі приходить пан слуг тих і зводить з ними рахунок. Приступив той, що узяв був п'ять талантів, і приніс других п'ять талантів:
– Мій пане, каже, ти мені дав п'ять талантів, ось я придбав других п'ять талантів.
Сказав до нього його пан:
– Гаразд, слуго добрий і вірний. Ти був вірний у малому, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.
Приступив і той, що взяв був два таланти й каже:
– Пане, два таланти дав ти мені. Ось других два придбав я.
Сказав до нього пан його:
– Гаразд, слуго добрий і вірний! Ти був вірний у малому, поставлю тебе над великим. Увійди в радість пана твого.
Приступив і той, що взяв був один талант, і каже:
– Пане, знав я тебе, що ти жорстокий чоловік: жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав.
Тому, зо страху я пішов і закопав талант твій у землю. Ось він – маєш твоє.
Озвався його пан і каже до нього:
– Лукавий слуго й лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав. Тож треба було тобі дати мої гроші торгівцям, і я, вернувшись, взяв би своє з відсотками. Візьміть, отже, талант від нього й дайте тому, хто має десять. Бо кожному, хто має, додасться, і він матиме над міру; а в того, хто не має, візьмуть і те, що має. А нікчемного слугу того викиньте в темряву кромішню. Там буде плач і скрегіт зубів".